Футболіст збірної України розповів, як вибрався з окупованого Маріуполя разом з родиною: “У нас не було їжі”

Форвард збірної України Кірілл Сердюк згадав про найважчий період у своєму житті.

Кірілл Сердюк оформив покер за збірну України U-18 у матчі проти Австрії. Утім, шлях футболіста до цього був складним. Свого часу він з родиною пережив окупацію Маріуполя та з великими проблемами зміг покинути місто та перебратися до Німеччини.

– Ти починав в академії Маріуполя?

– Я спочатку починав в Азовсталі. Це був мій перший клуб. Першим тренером став Муравйов Олег Вікторович. Потім мене вже помітили в Маріуполі. Ми з татом порадилися і вирішили перейти туди. Там моїм другим тренером був Брігідін Іван Костянтинович. Я багато чого в нього навчився, він дуже мені допоміг і зараз допомагає. Підтримую з ним зв’язок.

– То як ти загалом розпочав займатися футболом? Тато привів чи якось сам?

– Саме в академію Маріуполя мене запросили після турніру. А на футбол не скажу, що тато мене привів за руку. Я сам цим горів. Я вже народився з таким футбольним серцем. Завжди любив футбол. Ми з татом були на одній хвилі й одразу розуміли, що в мене є певні дані, які можна розвивати.

– З Маріуполя ви виїхали вже під час повномасштабного вторгнення?

– Так, під час повномасштабного. Це одні з найскладніших часів у моєму житті. Одразу згадується, як мій тато ходив по воду. Ми жили за кілометр-два від Азовсталі, і саме на завод була спрямована вся увага, постійно були бомбардування. Ми жили, скажімо так, під рукою.

Мешкали в дев’ятиповерховому будинку, де було багато дуже стареньких бабусь та дідусів. Тому тато щоразу ходив униз по воду, і кожного разу ми з ним прощалися. Але вірили, що він повернеться і все буде добре.

– Як і коли вам вдалося виїхати?

– Я пам’ятаю, що це було 9 травня, коли ми приїхали сюди, в Німеччину, в місто Кельн. У Маріуполі в нас уже не було запасів води. Ми чекали на евакуацію в Україну, але там уже були перебиті мости, і нас взяли в кільце. Уже не було запасів ні води, ні їжі. І зайшли ці російські нелюди й сказали, що у нас два шанси: або ми їдемо в Росію, ну, туди, в "ДНР", або вони нас уб’ють… Тому довелося їхати шляхом через "ДНР", проходити всі ці комісії – там оглядали тата, брата. І вже через такий шлях ми виїхали в Німеччину.

– А чому вирішили виїжджати саме в Німеччину?

– Тато одразу подивився, куди нам їхати. І ми приїхали саме в Кельн, тому що було заплановано, що тут багато команд на цій землі – Дортмунд, Шальке, які могли мене побачити. Спочатку така була ідея. Німеччина дуже добре ставиться до українських біженців. Ну, і загалом… Але так доля розпорядилася, що ми в Кельні не залишилися. Нас по всій Німеччині помотало, і довелося починати все з низів, – повідомив Сердюк в інтерв'ю Футбол 24.

Юнацька збірна України з футболу розтрощила Австрію на турнірі у Франції – Сердюк оформив покер

Джерело: sport24.ua